шаблоны joomla

Українсько-білоруські відносини коріняться в сивій давнині. Ще в другій половині Х століття в Полоцьку правив перший білоруський князь Рогволод, дочка якого, Рогнеда, була заручницею спершу новгородського князя, а потім – київського, Володимира Святославовича, народивши йому трьох синів – Ізяслава, Мстислава і Ярослава (у майбутньому – Ярослав Мудрий).

Про ті часи відомий український історик П.Дорошенко писав: «Упродовж століть Велике князівство Литовське було державою білоруського й українського народів, було тією спорудою, де мирно і спокійно жили поруч білоруси, литвини, українці». Цю територію спільно боронили вони від набігів кримських татар.

Заступником білорусів і українців, які жили разом на одній території, був і славнозвісний гетьман, феодал і полководець Костянтин Острозький, відомий особливо тим, що 1514 року під Оршею здобув тріумфальну перемогу над військом російського царя Василя ІІІ (родове помістя гетьмана було в містечку Острог на Волині).

Син Костянтина Острозького та білоруської княжни Олександри Слуцької Василь Острозький став відомим просвітителем України – завдяки йому з’явився на світ 1578 р. „Буквар” („Азбука”), а потім – і Острозька Біблія.

Не чужим для білоруського народу було й ім’я Богдана Хмельницького. Відомо, що визвольну війну проти Речі Посполитої, яку він очолював, підтримував білоруський люд у Брагині, Лоєві, на Гомельщині, Берестейщині, в Пінську, Турові. Серед козацької старшини Б.Хмельницького значилися білоруські шляхтичі Федорович, Громико, Старшинський. Помічником і другом гетьмана був полковник Війська Запорозького, наказовий отаман Станіслав Кричевський, шляхтич з Берестейщини, який визволив Хмельницького з татарського полону.

Білоруси брали активну участь у суспільно-політичному житті України, разом з українцями виступали в народних повстаннях проти своїх і чужоземних завойовників. Чимало білорусів було серед запорізьких козаків, у військах Богдана Хмельницького в період Української Визвольної війни.

Тісно пов’язане з Білоруссю й Україною життя Пилипа Орлика – автора першої Конституції України, уродженця села Косута (нині – Мінської області), сподвижника гетьмана Івана Мазепи. Прийнявши гетьманську булаву в еміграції, він присвятив себе боротьбі за незалежність України.

Статистика 1897 року свідчить, що 4,9% населення Білорусі складали українці та росіяни.

У ХХ ст. Україна і Білорусь зазнали непоправних втрат у роки сталінських репресій та другої світової війни. Обидві країни відчули на собі наслідки Чорнобильської катастрофи, задля мінімізації яких докладаються значні зусилля як на двосторонньому, так рівні міжнародного співробітництва.

Історія містить переконливі приклади взаємопідтримки і взаємодопомоги українців і білорусів у різних сферах суспільного життя, на переломних і визначальних віхах їх національного розвитку. Невипадково одним із перших міждержавних документів ще Радянської України в рамках Союзу РСР був Договір між Українською РСР і Білоруською РСР від 29 грудня 1990 року. Буквально через рік, 27 грудня 1991 року між уже незалежними Україною і Білоруссю були встановлені дипломатичні відносини. 30 червня 1992 року було відкрито Посольство України в Республіці Білорусь, а 12 жовтня 1993 року – Посольство Білорусі в Києві.

Постійною є взаємодія України з Білоруссю в гуманітарній сфері. Обидві держави реалізують гуманні принципи, пріоритетність загальнолюдських і особистих цінностей, орієнтацію на сучасні досягнення і стандарти.

Україна бере активну участь у всіх основних культурно-художніх заходах Республіки Білорусь, таких, як міжнародний фестиваль мистецтв „Слов'янський базар” у Вітебську, театральний фестиваль „Біла вежа” у Бресті, музичний фестиваль „Магутны Божа” у Могильові, „Сожескы карагод” у Гомелі й інших. Активізували гуманітарне співробітництво регіони - Чернігів і Гомель, Брест і Волинь, в останні роки до них долучилися Рівненська, Житомирська, Черкаська області. Узагальнення напрацьованого досвіду дозволило перейти від співробітництва з окремих програм і заходів до цільового комплексного співробітництва. Найбільш повно воно було втілено у новому за ідеологією широкоформатному заході – Року Тараса Шевченка в Білорусі (2002 рік).

У лютому 2004 року на будинку однієї з центральних вулиць білоруської столиці відкрито памятну дошку класикові української літератури Лесі Українці; щороку, 25 лютого, в день народження геніальної поетеси, сюди приїздять представники українських громад з різних куточків країни.

18 серпня 2005 року, напередодні Дня незалежності України, в Могильові було урочистовідкрито погруддя Т.Г.Шевченкові – уже четвертий монумент Великому Кобзареві, відкритий у Білорусі. На урочистому мітингу виступив з промовою відомий український поет, лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка Дмитро Павличко. Погруддя Великому Кобзареві освятив єпископ Могильовський і Мстиславський Софроній.

За підтримки та участі білоруської громадськості відбуваються урочисті збори, покладання квітів до пам’ятних знаків, пов’язаних з іменами відомих українців не лише в білоруській столиці, але й у Бресті, Гомелі, Могильові, Гродно, Вітебську та інших місцях.

З 2005 року Посольство України в Білорусі провадить роботу щодо увічнення пам’яті творця першої української конституції Пилипа Орлика. 27 квітня 2005 р. на його батьківщині (в селі Косута Вілейського району Мінської обл.) проведено перші історичні читання «Вілейська земля – колиска видатного державного діяча, автора першої української конституції гетьмана Пилипа Орлика», присвячені авторові видатного правового документа. Нині створено спеціальну громадську комісію з увічнення його пам’яті; спільно з керівництвом Мінської області опрацьовуємо питання встановлення на батьківщині Пилипа Орлика пам’ятного знака.

Загалом існуюча модель взаємодії між Україною і Білоруссю, в основі якої лежать добросусідські взаємини і співпраця на прагматичних засадах, є продуктивною і перспективною. Дедалі більше зростає значення українського фактору в житті Білорусі. Постійною є активна зацікавленість двох країн до розширення двосторонньої торгівлі, поглиблення науково-технічного і військового співробітництва, розвитку гуманітарних зв’язків. Усе це сприяє зміцненню клімату довіри у відносинах між Україною і Білоруссю.

morshynkurort

Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»: здорова печінка та кишечник – тількі після лікування в Моршині!