шаблоны joomla

Олена Булина

Буліна Олена Григорівна родом з села Нововоронцовка Херсонської обл. Незважаючи на відстань і час, не забуває свою історичну батьківщину, розмовляє українською мовою, зберігає національні традиції та культуру.

З 2003р. є членом Вітебської міської громадської організації українців "Родислав", бере активну участь у всіх культурно-просвітницьких заходах: скорботних акцій пам’яті жертв Голодомору в Україні, жертв Чорнобильської катастрофи, днів пам’яті Т. Г. Шевченко тощо. Як член клуба української народної вишивки "Берегиня" неодноразово була лауреатом обласних (м. Міори - 2005, 2007, 2009рр.) та Республіканських (м. Гродно -  2008, 2010рр.) фестивалів національних культур.

В "Матчиній школі" навчає своїх дітей Олександра і Максима української мови та звичаям, вони є учасниками всіх громадсько-культурних заходів, це - патріоти України.

Після закінчення Херсонського гідрометеорологічного технікуму Олена Григорівна була направлена на роботу на авіаційну метеорологічну станцію громадянську. Після закінчення заочного відділення Російського державного гідрометеорологічного інституту (м. Санкт-Петербург) з 1986р. працювала техніком-метеорологом, інженером-синоптиком, а з 1999 - начальником станції.

В 2009 році ім’я Олени Григорівни занесено в енциклопедію "Хто є хто в Республіці Білорусь".

View the embedded image gallery online at:
http://ukraine.by/diaspora/narodni-majstry#sigProGalleria053e5c3744

Надія Петрушко

Надія Юхимівна народилася, виросла і почала трудову діяльність в якості бібліотекаря в прикарпатському селі Ржавенці на Буковині. У цьому милому краю, між двох річок Пруту і Дністра переплелися культура і побут багатьох національностей. На традиціях свого народу Надія виховувалася з дитинства. Мудрі люди прищепили їй любов до всього рідного і повагу до культури інших народів. До 14 років мама навчила в'язати гачком і спицями, шити й вишивати, розпису писанок і по тканині, ткацтва полотна і килимів. Свій перший рушник вишила в п'ять років, а в перший клас йшла в сорочці, яку сама вишила. 

З 1973 року Біла Русь стала Батьківщиною для молодої жінки-буковинки. По благословенню матері вивчила культуру і побут білоруського народу. У 1996 році Петрушко Н.Є. стала членом  Білоруського союзу майстрів народної творчості. За роки майстер освоїла сотні швів і навчила вишивці велику кількість учениць, створила колекції рушників, скатертин і сорочок з білоруським і українським орнаментом, а також шитих ікон. Її роботи знаходяться в приватних колекціях багатьох країн світу, а учениці працюють в державних і релігійних навчальних закладах. На молитовну згадку передані шиті ікони і рушники на треби в православні храми Білорусі та України. Надія Юхимівна - учасниця близько 600 виставок на території країн СНД з 1994 року. Автор і організатор більш100 виставок української вишивки, дитячої творчості та православної культури з 2001 року. Автор ідеї й організатор блоку української культури та мистецтва на сценічних майданчиках та виставкових залах у дні Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар у Вітебську» з 2002 року. Роботи майстра вписані в каталоги Республіки Білорусь «Вечназяленае древа раместваў», "Кругазварот"та "Іконопис Білорусі XXI століття". Петрушко Н.Є. - учасниця циклу репортажів на каналах БТ з 1998 року: "Вернісаж", "Витоки", "Співай, душа" з Гродно 2004 р., "Друга Батьківщина" - розповідь про неї, як про майстра, і як про керівника Вітебської міської громадської організації українців "Родислав". Її ім'я вписано в Міжнародну енциклопедію "Хто є Хто. Діловий світ СНД" і "Хто є Хто в Республіці Білорусь". Нагороджена Почесним Знаком "2000 років християнства", дипломом лауреата "Білорусь - травня пісня", Почесними грамотами Міністерства культури Республіки Білорусь і Україна, Екзархату Білоруської православної церкви Московського Патріархату, Держкомітету у справах релігій і національностей Білорусі та Україні, Подякою Президента Республіки Білорусь за творчу працю на благо Батьківщини. 

З 2001 року Надія Юхимівна створила і очолила Вітебську міську громадську організацію українців "Родислав" ВООУ "Ватра". При організації створені гуртки української мови "Матчина школа" та української народної вишивки "Берегиня" в 2001 г, в 2002 році - клуб української та білоруської народної вишивки "Берегиня". Багато хто з членів "Родислава" і "Берегині", вихованці гуртків - постійні учасники обласного свята національних культур "Нас з'яднала зямля Беларусі" з 2001 року і удостоєні звання лауреата Вітебського Пасхального фестивалю «Божий світ очима дітей», «Білорусь - травня пісня », Міжнародного дитячого творчості «Моя Україно», Республіканського фестивалю мистецтв українців Білорусі, обласного свята національних культур "Нас з'яднала зямля Беларусі" в м. Міори, заключних заходів Республіканського фестивалю національних культур в м. Гродно, Міжнародного фестивалю мистецтв" Слов'янський базар у Вітебську ". Члени гуртка та клубу української народної вишивки "Берегиня" нагороджувалися Почесними грамотами Білоруської спілки майстрів народної творчості, Посольства України в Республіці Білорусь, відділу культури Вітебського міськвиконкому, управління культури Вітебського облвиконкому, відділу у справах релігій і національностей Вітебського облвиконкому, обласного методичного Центру народної творчості, Білоруського громадського об'єднання українців "Ватра".

Владислава Коханівська

Коханівська Владислава Марківна захоплювалась традиційною українською вишивкою ще під час роботи у БНТУ, де 35 років викладала опір матеріалів.

В її вишивках розкривається високий рівень орнаментального мистецтва, поліхромність і дивовижна сила декоративного звучання. Почесне місце в колекції посідає портрет Т.Г.Шевченка та його «Заповіт». Пані Владислава також знана у Білорусі писанкарка. Її писанки – це світло сонця, подих неба і дух землі. Багатство сюжетних композицій і неповторність кольорових гам притаманні цим роботам. Вона бере участь у Міжнародній виставці «Радість Паски», з успіхом демонструє свої вироби на фестивалях , форумах, святах, оглядах, у телепрограмах, за що неодноразово нагороджувалась. Свою майстерність і закоханість у дивовижне майстриня багато років передавала школярам українських недільних шкіл, а найкраща її учениця – дочка Інеса Коханівська, також натхненний та досвідчений митець.

View the embedded image gallery online at:
http://ukraine.by/diaspora/narodni-majstry#sigProGalleria25c748349f

Дарія Ясюкевич

Вишивальниця Дарія Василівна Ясюкевич родилась у с. Перерів Коломийського р-ну Івано-Франківської обл., ця місцевість славиться на усю Україну своїми майстрами. Ось і пані Дарія вишиває з 5 років. Вишуканість її виробів урізноманітнюється власною фантазійною манерою, ритмікою і сполукою кольорів.

Після закінчення Московського кооперативного інституту Дарія Василівна у 1985 році по розподіленню приїхала у Білорусь викладачем у Молодечненський торгово-економічний коледж, де працює і зараз.

У об'єднанні «Майстер» при Палаці культури м. Молодечно і у коледжі керує гуртками вишивки. Бере участь у багатьох виставках, за що має подяки, грамоти, дипломи Молодечненського райвиконкому, Мінського облвиконкому і Міністерства культури РБ.

В 2004 році відзначена спеціальною премією Молодечненського міськвиконкому «Талант-2004» в номінації «Народний майстер року».

Плідно працює пані Дарія у культурно-просвітньому товаристві «Краяни», за участь у виставках вишивки 4-го, 5-го, 6-го, 7-го і 8-го Республіканських  фестивалів національних культур у м. Гродно нагороджена дипломами лауреата в номінації «Майстер народної творчості».

Тетяна і Світлана Дідковські

Ось уже 8 років гомельські художники Тетяна і Світлана Дідковські виготовляють сувеніри з дерев’яної скані. Процес цей досить складний і кропіткий, адже доводиться працювати з дрібними елементами деревини.

З-під різця спеціального верстата виходять елементи найрізноманітніших форм: завитки, пелюстки, колечка, найдрібніша засипка та інші елементи.

Фігурна стружка вирізається з пластинок різних порід дерева - яблуні, вишні, сливи, каштана, вільхи, акації, крушини, червоного і лимонного дерева. Всі вони мають свої гарні природні, натуральні кольори - сірий, зелений, коричневий, білий, бурий (червоно-коричневий) і жовтуватий, з поєднань яких виходить гарний візерунок.

Акуратно, елемент за елементом, кожен окремо, за допомогою пінцета укладається на дерев'яну поверхню в лак. Так, крок за кроком, народжується неповторний вироб. З використанням елементів скані можна декоративно прикрасити будь-який виріб з деревини, в тому ліку і сучасні меблі.

Техніка скані  досить складна, вона вимагає великої посидючості, терпіння і невичерпної фантазії. Але результат того вартий! Тільки уважно придивившись до візерунок, розумієш, що це не малюнок, не різьблення, а скань. Унікальні авторські роботи цих художників є у приватних колекціях як в Білорусі, так і в Німеччині, Італії, Англії, Голландії та інших країнах.

View the embedded image gallery online at:
http://ukraine.by/diaspora/narodni-majstry#sigProGalleria7014b77885

morshynkurort

Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»: здорова печінка та кишечник – тількі після лікування в Моршині!